При дослідженні натуральних барвників сучасна наука відкриває все більше корисних якостей, властивих багатьом з них. В даний час простежується залежність зростання світової потреби натуральних барвників від темпу накопичення знань про їх вплив на здоров’я людини.
Це не дивно, адже одним із основних аспектів боротьби за визнання споживача практично у всіх галузях харчової промисловості у сучасному світі – це корисність продукту для здоров’я.
Найчастіше натуральні барвники естетично виглядають привабливіше, ніж синтетичні. Крім того, багато натуральних барвників і забарвлюючих інгредієнтів мають корисний вплив на здоров’я людини.
Їстівні рослини містять безліч компонентів необхідних для здоров’я. Деякі з цих компонентів є речовинами, що забезпечують яскраве забарвлення овочів та фруктів. Ми звикли оцінювати зрілість овочів та фруктів за їх забарвленням. Відтінок служить для людини однією з основних ознак, що плід готовий до вживання і містить максимум корисних компонентів. На підсвідомому рівні у людині живе переконаність, що яскраві плоди – це здоров’я.
На жаль, при виробництві продуктів харчування, як правило, досить рідко надають значення необхідності присутності специфічних фітохімічних компонентів підтримки здоров’я споживача.
Досі доволі часто продукти харчування забарвлюється синтетичними барвниками і споживач, який спокушається привабливо забарвленими продуктами, отримує щось невластиве його природним очікуванням. У цьому плані особливу увагу слід приділити напоям. Це один із найбільш значущих джерел надходження синтетичних барвників в організм людини, тоді як при виборі напою ми керуємося нашими фруктовими уподобаннями і в певному сенсі ми підміняємо ними частину нашої потреби у фруктах.
Вибір продуктів харчування у нас набагато більший, ніж у наших предків. Раціон сучасної людини відрізняється підвищенням вмісту жирів, тваринних білків та оброблених продуктів, на шкоду споживанню свіжих фруктів, овочів та зернових. Зміна дієти має вплив на здоров’я та проявляється у вигляді так званих хвороб нашого часу – раку, захворювань серцево-судинної системи та артриту. Виникнення багатьох сучасних хвороб пов’язане із зменшенням споживання фруктів та овочів. Сучасна дієтологія рекомендує споживати щонайменше 5 порцій фруктів і овочів щодня, але такої дієти дотримується менше 10% населення розвинених країн.
Сучасна концепція функціонального харчування спрямовано задоволення дієтичних дефіцитів. Функціональні продукти визначаються ті, що мають компоненти для оздоровлення, крім їх звичайної харчової цінності. Харчові продукти з додаванням фітохімічних компонентів допомагають сучасній людині заповнити недоліки сучасного харчування та покращити стан здоров’я.
Для задоволення все зростаючих потреб ринку функціональних продуктів компаніями виробниками харчових інгредієнтів розроблено широкий ряд продуктів, заснованих в основному на фітохімічних забарвлюючих компонентах, спеціально виділених і стабілізованих для застосування в різноманітних харчових продуктах і напоях. У харчовій промисловості фарбувальні добавки поділяють на барвники (в ЄС мають індекси Е) і інгредієнти, що фарбують, до яких відносяться рослинні екстракти, концентрати соків і карамелізований цукровий сироп і солод. Споживачі більш дружньо ставляться до забарвлюючих інгредієнтів, ніж до барвників з Е індексами. Найчастіше межа між натуральними барвниками та забарвлюючими інгредієнтами досить умовна. Вважається, що інгредієнти, що фарбують, повинні піддаватися менш глибокій переробці і зберігати більше характерних ознак вихідної сировини (запах, смак), ніж барвники.
Наукова оцінка натуральних барвників і забарвлюючих інгредієнтів, , показує наявність у них широкого спектру характерних властивостей, що покращують здоров’я.
Для успішного застосування натуральних барвників потрібне знання їх особливостей. Натуральні барвники, на відміну від синтетичних, – неоднорідна група речовин та властивості різних пігментів досить сильно відрізняються.
В Україні зростання обсягів споживання натуральних барвників не поступається європейським тенденціям. Більшість виробників роблять свій вибір на користь натуральних барвників завдяки технологічним особливостям цих інгредієнтів.
У деяких випадках застосування натуральних барвників безальтернативно. Це насамперед стосується забарвлення кисломолочних продуктів. Молочнокислі бактерії розкладають синтетичні азобарвники. У кисломолочних продуктах, вироблених на мезофільних заквасках, ці синтетичні барвники знебарвлюються протягом кількох годин. Тому для забарвлення таких продуктів застосовуються виключно натуральні барвники, які в цьому середовищі досить стійкі.
Технологія виробництва натуральних барвників і зараз продовжує свій розвиток вражаючими темпами. Удосконалення виробництва натуральних барвників іноді відкриває такі властивості натуральних пігментів, які раніше вважалися неможливими.
Натуральні барвники зазвичай виділяють із природних джерел у вигляді сумішей різних за своєю природою сполук, склад яких залежить від джерела та від технології отримання; у зв’язку з цим забезпечення сталості їхньої якості дуже складне завдання. Виробництво натуральних барвників – одна з найскладніших областей харчової промисловості, в якій досягти високого рівня якості може лише той виробник, який має глибоку наукову та високорозвинену виробничу базу.
Технологічні властивості натуральних пігментів можуть бути відкориговані та покращені за допомогою технологій суспензування, емульгування та мікроінкапсулювання. Ці технології дозволяють значно розширити сферу застосування натуральних барвників.
Розчинність, стійкість, відтінок та дозування натурального барвника значною мірою залежить від способу обробки пігменту та форми, в якій він знаходиться.
Натуральні барвники виробляються у вигляді водо- та жиророзчинних рідин (суспензії, емульсії, розчини) та порошків. Багато натуральних пігментів за своєю природою є жиророзчинними, для застосування у водному середовищі барвники суспензують або емульсують.
Для отримання багатьох натуральних барвників виготовляється тонка суспензія натуральних пігментів у середовищі, де вони нерозчинні. Наприклад, дана технологія дозволяє отримувати світлостійкий барвник куркумін, що диспергується у воді та жирах, та не змінює свій відтінок при коливаннях кислотності. Таку технологію застосовують також і до інших натуральних пігментів для збільшення їх стійкості та зменшення здатності до міграції, а також одержання барвників, що диспергуються в жирах, на основі водорозчинних за своєю природою пігментів.